Остаться человеком, это счастье
Инок59
ПрипорошИв обильно сединой,
Судьба мне не дарила комплиментов.
Она не церемонилась со мной,
Да и признаюсь честно, я порой,
И повод не давал для сантиментов.
Размашисто по жизни я шагал,
Но уважал всегда чужое мнение.
Легко прощал, ЛЮБВИ не предавал,
Смысл скрытый на ошибках познавал,
Не пасовал ни в бедах, ни в лишениях.
И видно БОГ за то меня хранил,
Хоть покаянье тяжко доставалось.
Пусть *мордой* в грязь, я быстро отходил,
И верную дорогу находил,
Отбрасывая ложную усталость.
И в ВЕРЕ только, укреплял свой дух,
Пусть предначертанное должно и случится.
Не жаль мне прошлого, своих душевных мук,
Я подлость не кормил цинично с рук,
А значит, шанс имею измениться.
* * *
Пусть мне твердят, что смерть небытиё,
Сознанье мол погаснет в одночасье.
Я совесть не распну перед враньём,
Честь не запятнана на знамени моём,
-Остаться ЧЕЛОВЕКОМ, это счастье…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Редакція тексту пісні "Небеса ожидают меня" - Євген Аксарін Ця пісня дуже дорога мені. Вона - в числі багатьох інших стимулів, що надихнули мене до написання оповідання "Венец". Оригінальний текст, з погляду поетики, виглядав неоковирно.
На жаль, встановити авторство пісні тими засобами, що я маю, мешкаючи в естонській провінції, неможливо.
Тому, спитавшись дозволу у Господа, я зважився відредагувати пісню. Перепрошую автора (якщо такий знайдеться), і якщо від нього надійде хоч яке заперечення - відразу ж зніму цю річ з публікації.