Голубой экран люблю, часто на него смотрю.
Очень-очень голубой ...Над моею головой!
На экране том всегда происходят чудеса!
Посмотрите: вот, как мультик, проплывают облака!
Это - зайчик, это - кот, это - белый кит плывет,
Это - чья-то голова: уши, брови, нос, глаза.
Строит Бог огромный мостик между небом и землёй:
Встала радуга дугою над тобой и надо мной.
Солнце кистью золотою красит небо в алый цвет,
Я люблю смотреть закаты и люблю встречать рассвет.
Вижу бабочку и пчёлку, муху, божию коровку,
Одуванчика пушинки поднимает ветерок,
А вдали из серой тучки дождик льёт наискосок.
Проплывает шар воздушный или шумный вертолёт,
А вот там, за синей тучкой пролетает самолёт,
Тянет белую дорожку, словно хвостик, за собой,
Пополам перерезает весь экран мой голубой!
Шарик надувной случайно кто-то в небо отпустил,
Пролетел он низко-низко, я почти его схватил.
Рвётся с нитки змей воздушный, хочет в небо убежать,
Только эту нитку вряд ли он сумеет разорвать.
Вижу на экране птичек: голубей, стрижей, синичек.
Пролетают дружно гуси стаей в тёплые края.
Помашу им: «До свиданья!». Значит - скоро холода!
И, возможно, очень скоро с неба полетит снежок
Тихий-тихий, белый-белый, легкий-лёгкий, как пушок.
Вечереет на экране...Словно Божьи огоньки
Надо мной зелёным светом замелькали светлячки.
Бог зажег на небе звезды - стал волшебным небосвод,
И вокруг луны огромной закружился хоровод.
А на северных снегах вижу чудо в небесах:
Там сияние рекой протекает над землёй!
А на праздник, посмотри! В небе выросли цветы!
Распустились там и тут! Это - праздничный салют!
...
Заходи, дружок, ко мне, ляжем вместе на траве,
Рад тебя я научить небо Божие любить.
Голубой экран большой над моею головой!
Не похож на телевизор, на компьютер и айпед,
Удивительней чем небо, на земле экрана нет.
Ведь экран мой голубой создан Божьею рукой!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
Поэзия : Не проходите , люди , равнодушно... - Николай Зимин Остановитесь,люди,на мгновенье.Жизнь коротка.Жизнь уходит быстро.Лови каждое мгновение.Спеши ты ближнему помочь.Не проходи ты равнодушно...
Некогда порой остановиться.
На себя взглянуть со стороны.
Некогда друг с другом поделиться,
Если души радостью полны.
Если дни твои чернее ночи
И,как пес бездомный, бродишь ты,
Одинокий и голодный, свои очи
Утопив в колодце пустоты...
